ФРАНЦИСКАНСЬКИЙ ОРДЕН СВІТСЬКИХ - ФОС

ORDO FRANCISCANUS SAECULARIS - OFS

 

Історія та структура Францисканського Ордену Світських

Францисканський Орден Світських існує в Церкві вже 785 років. Особи, які прагнуть вступити в Орден, повинні намагатися більш дізнатися про його історію, обставини виникнення, його працю для Церкви, про відомих представників і святих, які вийшли з його рядів, а також сучасну структуру, організацію та завдання ФОС.

1. Обставини, за яких виник ФОС.

Францисканський Орден Світських виник в Італії, в першій половині ХІІІ століття, а саме у 1221 році. Засновником його є св. Франциск з Ассизі. Спочатку цей святий заснував Перший чоловічий Орден, а потім разом зі св. Кларою, Другий жіночий Орден. Тому засноване ним товариство світських людей, які живуть у світі виконуючи свої професійні та суспільні обов’язки, та прагнуть до християнської досконалості, був названий Третім Францисканським Орденом.

Головною причиною для створення Третього Ордену, була велика релігійна ревність, яку пробудив приклад життя, проповіді св. Франциска та його особа. Виникнення Ордену світських францисканців відповідало прагненням тих світських людей, які бажали вести поглиблене духовне життя та апостольську працю, але не могли вступити до Першого чи Другого Ордену через обов ’ язки чи то професійні, чи то сімейні.

У 1221 році Франциск проголошував проповідь у місцевості Ціннара, в Умбрії, після чого багато чоловіків та жінок різного соціального стану, які прагнули жити за Євангелієм, за прикладом Франциска, звернулись до нього з проханням порадити, що вони повинні робити, щоб наблизитись до Бога. Франциск відповів їм, що необхідно повернутися до щоденних обов’язків, а він невдовзі покаже їм дорогу . Саме цим часом датується прийняття до Третього Ордену перших його членів, - подружжя Лукерія та його дружини Бонадонни з містечка Погібонсі біля Флоренції. Їх прийняв сам св. Франциск

В організації ІІІ Ордену і надання йому правових норм, т.т. Регули, св. Францискові допоміг кардинал Уголіно, пізніше – Папа Григорій ІХ. Він допоміг св. Францискові опрацювати Регулу для новоствореного ІІІ Ордену, яка у 1221 році була затверджена Святим Престолом.

Ця Регула під назвою „Меморіал братів і сестер від покаяння” існувала до 1289 року, в якому Папа Микола І V , францисканець, порадив відновити Регулу, яку в тому ж році затвердив. Ця Регула існувала у ІІІ Ордені шість століть до Папи Лева ХІІІ, який порадив реформувати Регулу відповідно до нових потреб Церкви. Нову редакцію було затверджено у 1883 році, яка існувала до 1978 року, до часу, коли після ІІ Ватиканського Собору законодавство церковних інстанцій мусило пристосувати її до соборних затверджень.

Заснований Францисканський Орден Світських швидко поширювався. Спочатку в усій Італії, а пізніше і в інших країнах, куди прибували духовні сини з Першого Ордену св. Франциска.

Про новоповсталу справу Франциска, яка тривала століття напише пізніше, у 1921 році, Папа Бенедикт XV : „Франциск з допомогою Божої благодаті першим розпочав втілення думки про те, щоб стиль життя в Ордені зробити загальним, що до цих пір не вдалося зробити жодному праводавцю”.

2. Завдання і мета ФОС.

Члени ФОС, як і особи, котрі вибирають життя в регулярному ордені, мають дві головні мети: прагнення до святості та апостольство у Церкві .

Визнати Ісуса Христа єдиним Господом свого життя, довірити Йому керівництво над ним та, наслідуючи Ісуса, йти до Бога, нашого Отця. Святий Дух має бути найпершим, кого ми повинні слухати, бо Він вливає в нас любов до Отця і Ісуса, освячує нас Своєю благодаттю. Прийняти науку Ісуса Христа означає зберігати Божі заповіді, жити євангелічними порадами, сумлінно виконувати обов’язки свого стану та праці, зустрічатися з Богом у таїнствах, керуватися в сімейному та суспільному житті законом любові. Хто зможе провадити так своє життя, тому з повним переконанням вдасться реалізувати це перше завдання, що виникає з факту приналежності до ФОС, та бути ближче Бога. Прекрасно це прагнення до святості висловлює молитва св. Франциска: „О, Всевишній Боже наш, наш Творець преславний! Проясни темряву серця мого, Царю! Дай правдиву віру, дай міцну надію, дай любов безмежну, світло й зрозуміння, щоб Твою святу волю виконав я, Боже! Щоб Твою, безпомилкову, виконав я волю!”

Апостольство може мати різні форми в залежності від отриманих талантів, можливостей, потреб та вказівок Церкви. Для кожного є доступною форма апостольства через молитву за апостольські справи Церкви, жертвування власних страждань за Церкву, свідоцтво доброго християнського життя. Можуть бути використані також інші форми в залежності від особистих можливостей. Наприклад, допомога бідним сім ’ ям, євангелізація (т.т. дії у справі навернення до Бога невіруючих людей), турбота про красу Божого дому та навколо нього.

3. Заслуги ФОС перед Церквою.

Ними є: зріст рівня релігійного життя в суспільстві, духовне відновлення Церкви, багато чисельні плоди святості, служба заради кращої долі суспільства, захист Святого Престолу перед критикою та ворожим переслідуванням. Тому протягом усього свого існування ФОС завжди радів підтримці та довірі Святого Престолу. Один із істориків Ордену так пише про це: „Жоден з орденів, навіть регулярних, протягом своєї історії не отримав від Святого Престолу стільки слів довіри, похвал, подяки, як ІІІ Орден св. Франциска у своїй більш ніж 750-річній діяльності. Таку високу оцінку найвищих осіб Церкви Орден отримав тому, що завжди здійснював надії, які на нього покладали та реалізував ідеал св. Франциска”.

Ось деякі з висловів Пап останнього століття, від Лева ХІІІ до Йоана Павла ІІ:

Лев ХІІІ: „Як тільки та інституція (ІІІ Орден) розквітне – відразу будуть у розквіті віра, набожність та християнський дух”.

Бенедикт XV : „Ми переконані, що дух ІІІ Ордену, охоплений мудрістю Святої Євангелії, вплине на поліпшення особистих і суспільних звичаїв... і було б нашим побажанням, щоб не було міста, приходу або навіть поселення, де не було б більшої кількості членів ІІІ Ордену”.

Пій ХІІ: „Святий Франциск осягнув свою мету, тому що ІІІ Орден виконав велике завдання, як в житті Ордена, так і в суспільному житті. ІІІ Орден, як вірний підрозділ в мирному воїнстві світських, як ніколи раніше, виставляє свої ряди для захисту та поширення Христового Царства на землі”.

Йоан ХХІІІ: „У ІІІ Ордені є святий фундамент. Він є тією силою, за допомогою якої здійснюються великі духовні досягнення в житті. Достатньо уважно придивитись до того війська людей, котрі у світському стані так добре переживають та відчувають атмосферу вівтаря та Євангелії, а також ясно та детально розуміють, що означає жити християнським життям”.

Павло VI : „Ми прагнемо у відношенні до вас висловити ту радість, яка переповнює наше серце від думки про ваші добре організовані ряди, які переповнені духом миру та розсіяні по усьому світі. З повним переконанням можна стверджувати, що терціари утворили перші авангардні ряди Католицького Апостольства, які виникли на ґрунті автентичної святості, глибокої любові до Бога та ближнього, великої ревності про спасіння душ, яку вони черпають з роздумів над Христовими Стражданнями, а святість цього ґрунту приготував своїм життям св. Франциск – Бідняк з Ассизі”.

Йоан Павло ІІ біля гробу св. Франциска молився так: „Святий Франциску, допоможи нам вирішити всі проблеми ключем Євангелії, щоб сам Христос міг бути для людини наших часів Дорогою, Правдою та Життям. Сьогоднішні часи очікують Христа з великою тугою”. А приймаючи Головну Раду ФОС на генеральній аудієнції, сказав: ”Хвала Богові, що в Церкві є францисканці”. В іншій промові, скерованій до світських францисканців, сказав: „Церква потребує вашої діяльності, завдяки якій світ зможе відкривати першість духовних цінностей”.

Проявом піднесення рівня релігійного життя є ряд нових згромаджень, які виникли у Церкві, згідно Регули ІІІ Ордену св. Франциска та народження з рядів Третього Ордену багатьох святих, блаженних, та кандидатів до беатифікації.

З часом у ІІІ Ордені виникла тенденція життя у спільноті за взірцем інших регулярних орденів, опираючись на Регулу ІІІ Ордену. Так виник ІІІ Регулярний Орден, який має свого старшого. Подібно виникли затворницькі Ордени та інші згромадження.

Виразом зростання релігійного життя 111 ордену є плоди святості: святі і блаженні, а також вірні слуги Божі. Церква канонізувала 112 осіб, які походять з рядів ІІІ Францисканського Ордену, а 60 осіб померли в стані святості та триває процес їх беатифікації. Серед проголошених святими є люди різного стану: Папи: св. Пій Х; королі: св. Людовік, король Франції; княгиня св. Єлизавета Угорська, св. Єлизавета Португальська; священики: св. Йоан Вяней, св. Рох, св. Маргарита з Кортони.

Завдяки заснуванню ними лікарень вони надавали допомогу хворим людям, про яких влада не турбувалась. Завдяки заснуванню суспільних кас та безпроцентних банків вони допомагали ліквідувати заборгованість убогих людей.

За теперішніх часів ФОС не має вже тих сфер діяльності, але і надалі є чисельною та міцною групою, на яку Церква розраховує як на людей відданих їй, які допомагають та захищають принципи віри та християнську мораль.

4. Відомі представники ФОС.

ФОС може гордитися відомими особами, які своїм авторитетом впливали на дії суспільства, або які служили своєю діяльністю для загального добра.

До них зараховані: Папи – Лев ХІІІ, св. Пій Х, Пій ХІІ, Йоан ХХІІІ; королі : св. Фердинанд, король Кастилії, св. Єлизавета Португальська; відомі мореходи : Христофор Колумб, Васко де Гама; відомі художники, поети, письменники, політичні діячі – Джотто, Данте Алігєрі, Петрарка, Сервантес, Томас Мор та інші.

5. Реорганізація ФОС після ІІ Ватиканського Собору.

У зв’язку з затвердженнями ІІ Ватиканського Собору, який закликав всі церковні інституції до пристосування своїх праводавчих документів та своєї діяльності до нових вимог часу, ФОС модифікував Регулу та відновив актуальність свого завдання та своєї праці.

а) Новий Устав

Генеральні та провінціальні асистенти, співпрацюючи з іншими обраними особами, опрацювали відновлену Регулу для ФОС. Ця Регула була затверджена 24.06.1978 року Папою Павлом VI і з того часу є зобов’язуючим правовим документом, відповідно якому світські францисканці повинні формувати свою духовність та здійснювати допомогу Церкві. Поруч з Євангелієм ми повинні часто читати Регулу, роздумувати над нею та намагатися впроваджувати її в життя.

б) Нова Конституція

Наступним правовим документом для ФОС є нова Конституція. Вона була затверджена на капітулі Францисканського Ордену Світських, яка відбулася 5-15 червня 1988 року в Римі.

в) Новий Ритуал

Новий Ритуал, опрацьований покликаними для цього колективами, був затверджений Святим Престолом. Він вміщує літургійні пропозиції відносно богослужінь та урочистостей, які відзначають у Францисканському Ордені Світських.

Праводавчими документами можуть бути також Статути, які пристосовують апостольську працю до специфічних вимог даного краю.

г) Керівництво Францисканського Ордену Світських

У новій Регулі є важлива річ, котра чинить ФОС самостійним Орденом у Церкві. Він має своє окреме керівництво. Міжнародною спільнотою керує та оживлює Старший, разом з Міжнародною Радою ФОС, та має свій центр у Римі. Національною спільнотою керує та оживлює національний Старший, разом з Національною Радою ФОС. Старші та Рада обираються на Капітулі.

д) Духовна опіка з боку І Ордену

Душпастирську опіку над ФОС здійснюють генеральні асистенти, Брати І Ордену й також з ІІІ Регулярного Ордену.

є) Локальна спільнота

Основною клітиною світських францисканців є місцева спільнота (локальна), яка заснована правовими документами при церкві монастиря або парафії. До дійсного заснування місцевої спільноти вимагається письмова згода Єпископа Ординарія та документ, який встановлює це, підписаний Настоятелем з І Францисканського Ордену або іншого уповноваженого для цього священика.

•  Керівництво спільноти

На чолі спільноти повинна стати Рада спільноти, яка на перший строк назначається тим, хто заснував цю спільноту, а на подальші строки – вибирається тими, хто вже склав обітниці у місцевій спільноті, на період трьох років. До Ради входять старший, його заступник, секретар, відповідальний за формацію, скарбник. У разі потреби можна обрати інших членів Ради на додаткові посади. Керівництво повинно збиратися раз в місяць, для планування обговорення формації та апостольської праці спільноти.

•  Локальний асистент

Кожна місцева спільнота згідно вимог Генеральної Конституції ФОС повинна мати духовного асистента, котрий у співпраці з Радою служить цій спільноті, дбаючи про відповідний рівень духовного життя як окремих членів, так і усієї спільноти.

•  Зобов ’ язуюча формація

До локальної спільноти належать особи, які були прийняті старшим місцевої спільноти.

•  Постулат
У постулаті, який триває близько 12 місяців, кандидат знайомиться з життям св. Франциска, історією та структурою Францисканського Ордену Світських, його метою та завданнями, правовими документами та літургією. Після закінченого постулату наступає прийняття до новіціату.

- Новіціат

У новіціаті, який триває 12 місяців, на формаційних зустрічах знайомляться з Регулою Францисканського Ордену Світських та основними принципами францисканської духовності.

- Обіти

Після закінчення новіціату, кандидати допускаються до складання обітниць – І Обіти, ІІ Обіти, ІІІ Обіти, (протягом трьох років). В цей період вони залучаються до активної діяльності в Ордені, проходять формацію духовного зростання на уроках релігії.

- Постійна формація

Подальша формація, яка називається постійною, відбувається на щомісячних богослужіннях та зустрічах спільноти. Усі, котрі були допущені до складання обітниць та прийняті у місцеву спільноту, повинні обов’язково брати участь у цих зустрічах. Це дуже важливий обов ’ язок, про який належить пам ’ ятати. Ті, котрі склали обітниці, повинні молитися у спільноті та брати участь у катехізації, конференціях, на яких обговорюються основні принципи християнської духовності та форми апостольства. Хто з неповажної причини або з легковажності не бере участі у щомісячних зустрічах, той не тільки втрачає можливість духовного збагачення, але також не має розуміння істоти свого покликання та втрачає нагоду його досконалішого розкриття.

Здобуті знання про історію та структуру Францисканського Ордену Світських повинні зміцнити нас у прийнятій постанові вступити до Ордену, який пройшов перевірку та має таку чудову історію, підтримуючи Церкву та надаючи численні та чудові плоди святості. Все це повинно нас наповнити шляхетною думкою, що ми також можемо до нього належати. В цьому нас повинна зміцнити й особиста духовна користь, яка виникає з факту цієї причетності.

Завдяки приналежності до Францисканського Ордену Світських ми входимо в духовний зв ’ язок з І та ІІ Францисканськими Орденами, беремо участь у їх привілеях та благодатях, у їх заслугах та молитвах цілої великої францисканської родини, також і після смерті. У храмах, при яких діє спільнота, за бажанням її членів, в одну неділю місяця відправляється Свята Меса про Боже благословення для членів, котрі живуть, а в інший встановлений день місяця – за померлих. Радісно бачити, що за мене Свята Церква, мої співбрати моляться при житті та будуть молитися після смерті.

Нехай все це нас укріплює в міцному прагненні належати до цієї спільноти всім серцем, будучи в ній цінною частинкою та жертовно допомагаючи Церкві.

Формаційні матеріали для постулату, затверджені Радою Центрально-Східного Регіону ФОС. 1999 р.
 

ЖИТОМИР

Історія і хронологічний розвиток

Францисканського Ордену Світських.

 

Історія винекнення чернечого дому (монастиря).

Про існування світських францисканців у м. Житомирі є відомості у архівах з 1841 року. Тому представляємо тут коротку історію францисканського чернечого дому у м. Житомирі.

Цей Дім, а нині провінціальний Дім Ордену Менших Братів в Україні, повернувся до своїх володарів у 1992 році, через 150 років. Він існував з 1761 року по 1842 рік і має свої традиції.

“Побожним отцям Бернардинам” король Польщі Август 4 квітня 1761 року подарував землю у м. Житомирі для костелу і конвенту. Офіційна дата реєстрації Дому 26 вересня 1763 року. На момент заснування Житомирської спільноти францисканці мали у Польщі чотири провінції: Великопольську, Малопольську, Літовську та Російську. Конвент у м. Житомирі належав до Російської, яка налічувала 30 домів. З 1795 року Російська провінція почала обирати власного провінціала.

Під тиском влади у 1818 році Російська провінція була приєднана до Літовської, з котрою розділила подальшу долю до остаточного закриття після січневого повстання. Останій Капітул відбувся у м. Волошині у 1842 році.

У 1772 році у Житомирському конвенті мешкало двоє братів священиків і двоє братів не священиків, з часом їх кількість збільшилась. У 1802 році тут було вже сім братів священиків. А у 1835 році чернеча спільнота налічувала одинадцять священиків і десять братів. А у 1838 спільнота збільшилася до п ятнадцяти братів.

У 1841 році спільнота мала шість священиків, чотири священика-капилана та четверо братів терціарів. З 1845 року по 1917 рік у приміщенні конвенту розпочала свою діяльність Луцько-Житомирська Духовна Семінарія.

Сто п ятьдесять років по тому брати-францисканці повернулись до свого чернечого дому у м. Житомирі на чолі з гвардіаном бр. Елізеушом Гринько. Свою діяльність брати розпочали з праці у парафії та відбудові храму, який повернули завдяки зусиллям місцевих парафіян та священиків згромадження св. Палотті.

Костел св. Йоана з Дуклі був освячений в 1997 році. Так розпочалась знову діяльність братів-францисканців у м. Житомир. На данний час наша парафія св. Йоана з Дуклі нараховує близько 2600 осіб.

(Історію підготовлено по книзі Ірини Кудрявцевої “Монастир ОО. Бернардинів у м. Житомирі 1761 – 1842 рік”. Написаний по архівним матеріалам Обласного Державного Архіву м. Житомира).

 

Заснування Францисканського Ордену Світських.

Францисканський Орден Світських при парафії св. Йоана з Дуклі розпочав своє існування з приходом братів-францисканців. У 1993 році бр. Малахіаш Макух з Польщі почав запрошувати молодих людей на францисканські зібрання, де розповідав про св. Франциска та францисканську духовність. Так як в той час на Україні не було ні Уставу, ні Конституції, то бр. Малахіаш привіз Устав з Польщі на польській мові. І так зародилася Францисканська спільнота при нашій парафії. Перші сестри, які склали вічні обіти на руки кустоша Кустодії Св. Архангела Михаїла бр. Максиміліана Дубравського були – Марія Окунєва, Марія Голуб і Людмила Сніцер. Потім до цієї спільноти приєдналися брати і сестри, які належали до францисканської спільноти з Кафедрального костелу св. Софії.

Отець Роман Янковський у м. Житомирі в Кафедральному костелі св. Софії перший зі священиків заснував францисканську спільноту. Це відбувалося в 1960-1980 роках. Отець Роман приймав кандидатів до спільноти тайно у себе вдома. Члени спільноти один одного не знали і разом не збиралися. Як свідчать наші сестри, яких о. Роман приймав у 1972 році: Домця Талько, Ядвіга Винославська, Марія Долгих, Анна Рисич, о. Роман довго придивлявся до них, перш ніж прийняти їх до спільноти. І поки тривав комуністичний режим, францисканська спільнота в м. Житомирі існувала таємно. І тільки в 1993 році відновилася діяльність францисканської спільноти при парафії св. Йоана з Дуклі.

 

Сучасний ФОС м. Житомира

ФОС м. Житомира є найбільшою францисканською спільнотою на Україні і налічує 95 чоловік. Для більш плідної роботи спільноту поділено на п’ть груп: літургійну, молитовну, формаційну, харитативну і редакційну.

Літургійна група займається приготуванням до Святої Літургії. Брати та сестри читають тексти Святого Письма, співають псалом, читають молитву вірних, приймають участь у процесіях з дарами. Також Літургійна група готує і проводить роздуми під час спільнотових адорацій, проводить Хресну дорогу під час Великого Посту.

Молитовна група поділена на чотири підгрупи. Кожна підгрупа протягом цілого місяця молиться францисканську коронку в певних інтенціях, які нам дають парафіяни з нашої та інших парафій.

Харитативна група опікується старшими самотніми особами з Будинку пристарілих. Там ми маємо свою каплицю, де два рази на місяць звершується Свята Євхаристія. Наші сестри з харитативної групи готують людей до Таїнств, допомагають деяким дійти до каплиці, а до лежачих хворих запрошують священика. А на Різдво і на Пасху для всіх мешканців цього Будинку готують подарунки при допомозі парафіян. Реалізуючи харизмат – служіння бідним, хворим, самотнім – готуємо і розвозимо по домах обіди для людей, які цього найбільше потребують. Наша спільнота перша в Україні отримала свій терціарський дім, де ми готуємо обіди і розвозимо по домах. Людям, які ще далекі від Бога, ми допомагаємо з Ним поєднатися.

Формаційна група відповідає за францисканську формацію. Кожну четверту неділю місяця проводиться формаційне зібрання спільноти, де розважається Устав, Конституція, францисканська духовність. В терціарському домі проводяться формаційні зайняття для постулату, новіціату і сестер та братів з обітницями.

Редакційна група випускає францисканський журнал “Мир та Добро”. У ньому подаються формаційні матеріали, з життя Церкви, з життя спільнот, літургійна тематика. Журнал розповсюджується в спільнотах Південного і Північного Регіонів.

Спільнота радіє новими покликаннями. Наразі в постулаті маємо четверо, в новіціаті двоє, на тимчасових обітах сім чоловік, а по вічних обітах вісімдесят дві особи.

В травні місяці 2003 року в м. Житомирі відбувся Капітул до Національної Ради України, на який приїхали представники Міжнародної Ради: з Риму - сестра Вільгельміна Віссер і бр. Іван. А в 2006 році в будинку відпочинку «Карітас-спес» відбувся ІІ Францисканський з’їзд всіх Регіонів України.

Наша спільнота підтримує дружні стосунки з францисканською спільнотою з Польщі з м. Кальварії. Декілька разів наші брати та сестри їздили з дружніми візитами до Польщі, а вони приїзджали до нас. Кожного дня, окрім неділі і понеділка, у нас в храмі є виставлення Пресвятих Дарів і наші брати та сестри приймають участь у щоденній адорації.

Наша спільнота дякує Богу, що ми завжди мали і маємо добрих духовних асистентів, які дуже допомагають нам у францисканській формації та духовному зростанні.

 

Старша ФОС м. Житомира - с. Олена Зіневич

Секретар ФОС м. Житомира - с. Людмила Данилко